Зацените стих

Тема в разделе 'Поэзия Хакасии', создана пользователем TigraS, 17 окт 2009.

  1. TigraS

    TigraS New Member

    Дата регистрации:
    17 окт 2009
    Сообщения:
    3
    Симпатии:
    0
    Баллы:
    0
    «Мат»

    Уж сколько лет живут на свете,
    Амонима три брата.
    Словечки всем известны эти,
    Они три брата – «мата».

    Два первых брата - в спорт пошли,
    Служить во блага людям.
    Без них ни как, они нужны.
    Всегда им благодарны будем.

    Один – отлетам помогает,
    Набит он мягкой ватой.
    От травм, что важно, защищает.
    Довольны они «матом».

    Второй – у шахматистов дипломат,
    Их партии он завершает.
    Ведь Королю противника тот «мат»
    О поражении великом объявляет.

    А третий братец – хулиган,
    О нем рассказ особый.
    Ведь он нам не на пользу дан,
    А для поганой злобы.

    Он раньше жил совсем один,
    Сложеньем хил и мал.
    И вот однажды он решил,
    Что зря всю жизнь скучал.

    Собрался и отправился он в путь,
    Повеселиться малость.
    На горизонте город показался чуть,
    Не много уж осталось.

    И вот стоит он у ворот.
    И думает – «Куда б пойти».
    Глядь – каменщик на стройке. Тот,
    Что в паз попасть не может кирпичи.

    И так кладет его и сяк.
    И передом и боком повернулся.
    Совсем мастеровой иссяк,
    Тут мат – и каменщик ругнулся.

    Продолжение....
  2. Aronberk

    Aronberk Member

    Дата регистрации:
    20 ноя 2008
    Сообщения:
    95
    Симпатии:
    0
    Баллы:
    6
    aidas kibelis xazaxtinan:) kop algys!!! pasxa caiaacy togystarny daa mynda korerge ugaa capsyx polarjyx;)
  3. sibday

    sibday Сделаю сайт. Видеоуроки на заказ. Обучаю.

    Дата регистрации:
    16 ноя 2005
    Сообщения:
    4.958
    Симпатии:
    372
    Баллы:
    83
    Пуурнiнъ ыры

    Хызыл ханым чiк-тамыр талап
    Пазох ла ла хайнал тур хати –
    Ибiрчелер, эк, минi хатап !
    Сан танъмалыг чолларны кити !

    Тыт агастар аразы – колектiг !
    Анъчылар анда чазын турча…
    Мылтах табызы олiм-озектiг:
    Пуурлер дее ам танъмаа хаптырча !…


    Атчалар пуурлернi пазох ! Хырт пуурлернi хырып !
    Ах пуурлер айабин, кiчиин дее артыспин,
    Хысчалар аахтазып, ойлап, адайларнанъ сурiп…
    Ах харда – хан, паза танъмалалган чаламалар хази…​

    Пик тiстерiбiс пар, тыргахтарыбыс.
    Че , нога, пiс.. Ах Пуур, - нандырдах !
    Анъчыллар салган ух чолларынанъ
    Тогыр хаап, сегiрбеебiс... ырах ?

    Пуурнiнъ кибiрi чох... чаратпинча !
    Ам турчеденъ тыным хызылар.
    Кур салаа хапхан мылтых салбинча,
    Сын танъмаа анъчы хыйлаан тартар…

    Атчалар пуурлернi пазох ! Хырт пуурлернi хырып !
    Ах пуурлер айабин, кiчиин дее артыспин,
    Хысчалар аахтазып, ойлап, адайларнанъ сурiп…
    Ах харда – хан, паза танъмалалган чаламалар хази…​

    Пуурлер ойыны тинъни парбинча –
    Анъчылар айаг чох ух салча !
    Пос хылиибыс – чалама хыринча !
    Алгым чол ам ухтарга патча… !

    Салган кибiрнi пуур ундубас.
    Имчек ээмген сутненъ сиил парган:
    Хызыл сыр субуректер чолларын
    Тастыхти чол сыхчаа – чарабас !

    Атчалар пуурлернi пазох ! Хырт пуурлернi хырып !
    Ах пуурлер айабин, кiчиин дее артыспин,
    Хысчалар аахтазып, ойлап, адайларнанъ сурiп…
    Ах харда – хан, паза танъмалалган чаламалар хази…

    Че сын… салылган кибiрненъ тогыр
    Анънас чолын кидерли тастаам.
    Пуурнiнъ дее пiр тыны - артых чогыл !
    Минiнъ соомча ла суулас хайхаан …

    Хызыл ханым чiк-тамыр талап,
    Пазох ла ла хайнал тур хати –
    Ибiрчелер бе минi хатап ?!
    Анъчы чонын мин парим… тасти !

    Атчалар пуурлернi пазох ! Хырт пуурлернi хырып !
    Ах пуурлер айабин, кiчиин дее артыспин,
    Хысчалар аахтазып, ойлап, адайларнанъ сурiп…
    Ах харда – хан, паза танъмалалган чаламалар хази…​
  4. Ustuna

    Ustuna New Member

    Дата регистрации:
    13 окт 2015
    Сообщения:
    1
    Симпатии:
    0
    Баллы:
    1
    ***
    так-так! я відчуваю велике піднесення
    коли мислю про нарциси!
    коли називаю напам’ять різні їхні сорти
    і порівнюю кожен з іншою філософською доктриною
    наприклад сорт ерілче як мартін гайдеггер
    а белла віста як фома аквінський
    але ще більше я відчуваю піднесення
    коли зриваю їх і кидаю у рівчак навколо клумби
    де ще не зійшла вода після того як розтанув сніг
    та вода повна злочинів
    вона навіть глину що в ній розчинилася споганює
    навіть змію котра тут випадково здохла
    споганює
    запах льоду її видає
    навіть жаби перелякані ходять собі іншими дорогами
    кидаю я ці нарциси у воду навколо клумби
    і чекаю аби вони поскручувалися як стеблини кульбаби
    в прекрасні локони
    та вони не скрутяться
    (я насправді знав про це наперед)
    і лід який верхом збирається
    тріщить

    Мирослав Лаюк, з поетичної збірки «Метрофобія»


    ***
    УРЮК
    це був жовтий вірш, жовтий
    м’який і трохи колючий
    був у ньому жовтий кіт
    якого я назвала Абрикосом
    і золоті вуса сонячних променів
    що проколювали обличчя наскрізь, як сирі спагеті
    а шрами від дірочок ставали веснянками
    там був теплий ромашковий чай
    яким я напоїла жовтого кота
    та кіт став рудим
    був у вірші мед від застуди осінньої
    не той, що мед від застуди зимової, –
    трохи біліший
    це був жовтий вірш, жовтий
    але я його не писала так довго
    що він зігнив у коричневий колір
    і тепер абрикос став урюком
    облизую його шершавого язиком
    а він торохкотить кістками
    тобто однією кісточкою

    Любов Якимчук, із поетичної збірки «Абрикоси Донбасу»
    ***

    В моєму волоссі заплетена осінь.

    В моєму волоссі її монологи

    Розсипались просом.

    Легкі монологи, вогкі і блакитні.

    Важкі монологи, незвичні, несхожі

    На приспіви літні.

    А в місті моєму гарячі трамваї.

    А в місті моєму про пустощі вітру

    Бува забувають…

    І люди-верблюди чи з дач, чи на дачі.

    І люди-верблюди з дешевим морозивом

    Платять без здачі.

    Вже скоро панчохи. Це трохи нервує:

    Панчохи закриють засмаглі коліна

    І законсервують.

    В моєму волоссі вже знову (ще й досі?),

    В моєму волоссі доросла і боса

    Заплетена осінь.



    Ірина Цілик
  5. biskamja

    biskamja Member

    Дата регистрации:
    5 дек 2013
    Сообщения:
    213
    Симпатии:
    11
    Баллы:
    18
    Не согласен , мат неотемлемая часть нашего языка , и если вы замечали в обиходной речи чаще служит не для оскорбления , а для усиления , придавая речи большую эмоциональность

Поделиться этой страницей